Реєстрація
чисельник
Карта сайту

Привітання ректора НУК Рижкова Сергія Сергійовича

Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова сьогодні — провідний вищий навчальний заклад в Україні, що готує фахівців для суднобудівної і суміжних галузей промисловості і народного господарства. За свою більш ніж 90-річну історію підготував понад 50 тисяч фахівців для вітчизняного і закордонного кораблебудування.

Сьогодні до складу університету входять: 9 інститутів, 2 факультети, багатопрофільний Морський ліцей, філія у м. Херсоні, відділення та навчально-консультаційні пункти у 3 містах України. У НУК навчаються понад 12 тисяч студентів за 28 напрямами та 38 спеціальностями.

Університет забезпечує підготовку інженерних та наукових кадрів високої кваліфікації — молодших спеціалістів, бакалаврів, спеціалістів і магістрів; сучасний рівень наукових досліджень і підготовки викладачів, кандидатів і докторів наук.

Навчально-виховний процес у НУК забезпечують 57 кафедр, на яких працюють більше 600 викладачів, з них 60 докторів наук, професорів та 262 кандидати наук, доценти. В університеті працюють 12 лауреатів Державних премій України та СРСР, лауреати Премії Президента України молодим ученим і Премії Верховної Ради України молодим ученим в галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок, 14 заслужених діячів науки і техніки України, 5 заслужених працівників народної освіти України. Серед вищих навчальних закладів ІІІ - ІV рівня акредитації у Миколаївській області НУК протягом багатьох років посідає провідне місце за чисельністю студентів, спеціальностей, викладачів із вченими ступенями та званнями, наукових шкіл та напрямів наукових досліджень.

В університеті сформована й успішно діє інфраструктура планування та проведення наукових досліджень, основу якої складають: науково - експертна рада університету, науково - технічні ради за напрямками досліджень, 15 наукових шкіл, зокрема «Дослідження морехідних якостей та проектування нових типів суден», «Підготовка та спалювання палив», «Паяння та зварювання тиском у вакуумі», «Кондиціонування та холодильна техніка», «Перспективні енергетичні технології», «Газотермічні покриття». Відомими в Україні та за її межами є 7 галузевих лабораторій та 6 науково-технічних центрів, серед яких центри метрологічної атестації поліметричних систем, підводної техніки, енергозбереження, екологічної безпеки.

Серед наших випускників відомі вітчизняні вчені і кораблебудівники зі світовим ім'ям: О.Г.Архангородський (засновник наукових шкіл будівельної механіки в МКІ і дослідження довговічності суден рибопромислового флоту в Калінінграді), В.М.Бузнік (член-кореспондент АН УРСР, відомий вчений в галузі теплотехніки), Я.Й.Войткунський (відомий фахівець в галузі теорії корабля і гідромеханіки), А.Б.Ганькевич (директор суднобудівного заводу імені 61 комунара, директор Чорноморського суднобудівного заводу (ЧСЗ), ініціатор, який розпочав будівництво авіаносних кораблів на ЧСЗ), Є.П.Єгоров (генеральний директор Північного машинобудівного підприємства (СМП, м.Северодвінськ, 1952–1972 рр.) — під його керівництвом СМП побудував у 1957 році перший в СРСР атомний підводний човен «Ленінський комсомол», всього 70 АПЧ, у народі його називали головний будівельник атомного флоту країни), В.Ф. Заботін (генеральний директор Херсонського виробничого суднобудівного об'єднання — ініціатор активного впровадження сучасних технологій і автоматичного зварювання у вітчизняному суднобудуванні), С.М.Ковальов (головний конструктор ЛПМБ «Рубін» (м. Ленінград) — видатний творець атомних підводних човнів СРСР і Росії, у тому числі «найстрашнішої» АПЧ «Тайфун», за його проектами побудований 91 АПЧ), Б.І.Купенський (головний конструктор проектів Північного проектно-конструкторського бюро (м. Ленінград) — головний конструктор принципово нових бойових кораблів у світовій практиці — великих протичовневих кораблів (ВПК) і ударного атомного крейсера «Кіров»), І.І. Носенко (нарком суднобудівної промисловості СРСР, у перший рік Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 р.р. організовував і керував евакуацією важкої промисловості на Схід країни, забезпечив розвиток танкової промисловості, керував післявоєнним відновленням і розвитком суднобудівної промисловості країни, похований у Кремлівській стіні), Г.Л. Просянкін (директор машинобудівного підприємства «Звездочка», директор Північного машинобудівного підприємства (1972–1986 рр.), директор НПО «Звездочка» (м. Северодвінськ) — під його керівництвом було побудовано близько 108 АПЧ), Є.В. Товстих (директор Ленінградського Балтійського суднобудівного заводу, ректор Ленінградського кораблебудівного інституту протягом 31 року), Г.М. Чернишов (начальник і головний конструктор СПМБ машинобудування «Малахіт» (м. Ленінград) — творець наймалошумнішої АПЧ — «Акула», за його проектами побудовано 54 АПЧ). Це лише невеликий перелік знаменитих кораблебудівних прізвищ, він істотно більше.

Університет має п'ять навчальних корпусів, серед яких відновлене студентське містечко в зеленій зоні півострова між річками Інгул і Південний Буг, два фізкультурно-оздоровчих комплекси, два студентських гуртожитки і два житлових будинки, у яких створені умови для навчання, заняття спортом, підвищення рівня культури, наукового й інтелектуального розвитку, відпочинку і заняття особистими захопленнями всього 12-тисячного колективу. Безпосередньо на березі Чорного моря в курортних місцях області (у м. Очакові й у селищі Коблево) знаходяться комфортабельні університетські оздоровчі зони відпочинку, у яких студенти і співробітники університету можуть улітку провести незабутні дні і відпочити.

Запрошую Вас до нашого університету та сподіваюся на Ваше плідне співробітництво!

Національний університет кораблебудування. Головний корпус

Сайт НУК: http://www.nuos.edu.ua/

Посилання на сайти структурних підрозділів НУК:

Кораблебудівний інститутІнститут комп’ютерних та інженерно-технологічних наукІнститут автоматики та електротехнікиМашинобудівний інститутГуманітарний інститутІнститут заочної та дистанційної освітиФакультет економіки моряПідготовчий факультет; Первомайський політехнічний інститутФеодосійський-політехнічний інститутІнститут післядипломної освіти.